Київський фунікулер

Поділитись з друзями:

[ad#box]Це зараз поїздка в київському фунікулері займає близько трьох хвилин в одну сторону, а сто років тому з Подолу в «Верхнє місто» можна було потрапити тільки за допомогою крутих дерев’яних сходів. Покликаний спочатку служити зручним транспортом, київський фунікулер з роками свого існування перетворився в одну з головних столичних пам’яток.

Спочатку містобудівники хотіли зв’язати Поділ і Михайлівську площу за допомогою трамвая, але через крутизну схилу, прокладка рейок представлялася занадто важкою, а подальша експлуатація – надто небезпечною.

У 1902 році міська влада доручила проект фунікулера інженеру Н. Пятницькому, а проект станційних приміщень архітектору А. Баришнікову. Їхня робота увінчалася успіхом і так, в травні 1905 року, столиця отримала новий транспорт – «Михайлівський електричний канатний підйом». Все обладнання першого фунікулера було зроблено в Швейцарії та швейцарцями, які знаються на канатних дорогах.

Первісна протяжність фунікулера (якщо вважати дорогу «вгору» і «вниз») становила близько 200 метрів і доходила тільки до вулиці Боричів тік. Пізніше, після аварії 1928 року, пов’язаної зі зношеністю троса, загальну протяжність рейок збільшили ще на 38 метрів. Після першої, фунікулер піддавався ще двом реконструкціям, вже в радянський період: в 50-хх і 80-хх роках двадцятого століття. У 1986 році були побудовані нові павільйони верхньої і нижньої станцій.

Київський фунікулер

Саме в радянський період київський фунікулер стали вважати скоріше пам’яткою, ніж звичайним «щоденним» транспортом, через чудовий вид, що відкривається з верхньої точки канатної дороги на Поділ, Рибальський і Труханів острови, та й все Лівобережжя в цілому.

Если вы впервые в городе и ищете, где можно снять жилье, то вам поможет сайт, где есть квартиры посуточно в Киеве. Побывавши в Киеве, вы сможете посетить и другие интересные места столицы.
Але фунікулер був цінний не тільки можливістю побачити захоплюючу дух панораму згори, але і «зовнішнім виглядом» своєї нижньої точки. Вхід на станцію у вигляді комплексу, що з’єднуються арками, прекрасно виглядав на фоні одного з київських пагорбів, які, подейкують, хотіла взяти під свою опіку «ЮНЕСКО». Але цього не сталося і біля нижньої станції з’явився готель «Рів’єра», що закриває половину того самого прекрасного виду згори і нівелює архітектурний вигляд знизу.

Повним ходом йде друге будівництво і «затискає» ліву сторону нижньої станції. Київські архітектори називають це будівництво «жахливою» містобудівною помилкою і містобудівним злочином.

Так що, київський фунікулер може здатися лише звичайним міським транспортом – тим, чим він і задумувався спочатку. Ціна на проїзд – як і в звичайному міському транспорті, а пасажиропотік 10-15 тисяч чоловік в день.