Львівська ратуша. Початок екскурсії по Львову

Поділитись з друзями:

Львів – це прекрасне місто, в якому неодмінно треба побувати і відвідати популярні екскурсії. Площа Ринок – це серце міста, а серце площі – ратуша. Сьогоднішня львівська ратуша, яку всі знають і люблять, – фактично четверта за всю історію Львова. Зараз вона тішить око, але коли її тільки побудували в першій половині ХIХ сторіччя в стилі казенного австрійського класицизму, тодішні львів’яни, які бачили і пам’ятали її прекрасну ренесансну попередницю, називали цю ратушу “потворним чотирикутником з трубою”. Першу ратушу звели в середині ХIV сторіччя, але, на жаль, вона незабаром згоріла. У ХV сторіччі на вежі її наступниці встановили годинник, пізніше їх оснастили мелодійним боєм.

Третя, ренесансна, львівська ратуша була побудована за проектом вроцлавського архітектора Андрія Бемера на кошти тодішнього олігарха, львівського бургомістра Мартіна Кампіана в 1619 році. На шпилі вежі встановили флюгер у вигляді герба Львова – Лева, а також орла та кулі – символів польської держави.

Під час сильної бурі 9 липня 1672 року флюгер зірвався вниз, причому лев затримався на даху ратуші і впав головою на схід, а куля впала на бруківку і розплющилась. Це було сприйнято як прогноз, що вказує на невелику небезпеку для міста і велику для Речі Посполитої. І дійсно, восени цього ж року величезна турецька армія, не без допомоги гетьмана Петра Дорошенка, оточила Львів. Місто ворогові захопити не вдалося, а найбільше в цій війні постраждала Польща. Як би в подяку за незайманість міста лева позолотили.

Другий раз флюгер зірвався в 1704 році, перед самим загарбанням Львова шведським королем Карлом XII. Місто, яке протягом майже чотирьох сторічч не дозволяло жодному загарбникові ступити на свою бруківку, був завойоване передовою європейською армією. З цього часу почався найглибший занепад в історії Львова.

Протягом XVIII ст. до цоколя ратуші прилаштовували різні споруди, потім їх вирішили розібрати, і в результаті 14 липня 1826 року ратуша дала тріщину. Поважна комісія у складі бургомістра і будівельників, оглянувши будівлю, постановила, що ніякої небезпеки немає. Як свідчать документи, панове техніки всі разом і кожен окремо на питання бургомістра відповіли, що в даний момент для безпеки будівлі не потрібно ніяких спеціальних заходів.

І як тільки під протоколом поставили підпис, до зали увірвався столяр Кафка з криком: “Мої пани, ратуша валиться!” Поважна комісія ледь встигла вибігти на площу, вежа впала і поховала під собою вісім осіб: двох жандармів, п’ятьох робітників-будівельників і сурмача. Останній мав обов’язки сурмити з чотирьох кутів ратуші після кожного удару годинника, а також сурмити тривогу у разі пожежі або якогось іншого нещастя. Свою сурму при цьому він вкладав у пащу кам’яного лева.

Цікава доля восьми ренесансних левів, що тримали на висоті майже сорока метрів балкон старої ратуші. Сьогодні з них залишилося лише п’ятеро…

Львів – унікальне місто, адже за одне дев’ятнадцяте сторіччя він зовсім змінив своє ландшафтне обличчя. Річка Полтва була загнана під бруківку, а на Високому замку зрізали Княжу (Лису) гору, а трохи пізніше насипали курган висотою 413 метрів над рівнем моря. Після реконструкції парку на Лисій горі (або, як її ще називали Монс Кальвусе), яка насправді була лисою, посадили дерева і спорудили штучну печеру, як би відтворюючи стару львівську легенду, переказану європейським мандрівником Мартіном Груневега в XVII ст. Легенда свідчить, що на цій горі жив страшний лев, якого вистежив і вбив князь цього краю. Потім він побудував тут замок, заснував місто і взяв собі ім’я Лев, як би переймаючи силу і міць царя звірів. Зображення Лева він помістив на свій герб.
А на Високому замку знайшли свій притулок два майже чотирьохсотлітніх лева, які впали з ратуші.

А два їхніх товариша стоять на вулиці Коперника неподалік від костелу Святого Лазаря. Екскурсії по Львову допоможуть вам побачити їх. Ще кілька десятирічч тому тут був колодязь, і городяни набирали в ньому кришталево чисту воду. П’ятий і останній лев Ратуші зберігається у Львівській галереї мистецтв.

Не менш цікава доля лева, що стояв біля входу в стару ратушу з кінця XVI ст. У 1619 році львівський шляхтич Немирич, який був засуджений і поміщений у в’язницю за хуліганську поведінку, вирішив помститися своєму кривднику, бургомістру Уберовічу. Немирич вночі підступно увірвався до житла бургомістра і з допомогою своїх слуг викрав його. Львівський радник Ян Лоренцовича наздогнав викрадача і звільнив Уберовіча. Вдячні городяни ухвалили зробити напис на честь Лоренцовича на щиті лева, а також зобразити на ньому родовий герб радника.

Панорама Львова

Натисніть на зображення для збільшення

Коли обвалилась стара ратуша, лев Лоренцовича був пошкоджений; півсторіччя він пролежав на подвір’ї, і тільки в 1874 році учасники польського національного руху у Львові вирішили занести його на Високий замок. Лев був дуже важкий, і в перший день полякам вдалося відтягнути його на якихось пару сотень метрів. У цю ж ніч австрійська поліція, частиною проявляючи лібералізм, частиною попереджуючи політичні акції поляків, сама затягнула лева Лоренцовича на те місце, яке знають усі львів’яни і де він простояв майже півтора сторіччя.

Нова, вже австрійська ратуша була побудована в 1835 році. Ратушна вежа мала купол, який був зруйнований під час революції 1848 року. 2 листопада 1848 під час артилерійського обстрілу вежа, як пишуть хроністи, “стояла у вогні, як величезний факел, купол з тріском обвалився, а з ним впали годинник і ратушні дзвони”.

У 1851 році купольне завершення зруйнованої вежі замінили на сьогоднішнє зубчасте, що нагадує архітектуру раннього середньовіччя. Тоді ж на вежі встановили годинник з боєм виробництва віденської фабрики Штиль. Цей годинник справно служать нам донині, його звук, напевно, наймиліший для серця кожного львів’янина.

Цікаві місця УкраїниСічень 6, 20120 comments