Мюнхенський ботанічний сад
Мюнхенський ботанічний сад — прекрасний, приголомшливий, розкішний! У теплу пору року він точно займає одну з верхніх стрічок в мюнхенському списку Must to see.
Потрапити в сад можна або доїхавши на 17 трамваї до зупинки Botanischer Garten, в 10 хвилинах від якої знаходиться головний вхід (North gate, Menzinger Str. 65). Або доїхавши до зупинки Schloss Nymphenburg, що ледве ближче від центру. Тоді увійти можна через South gate з вулиці Maria-ward-str або пройшовши через Німфенбург.
Отже, заплативши по 4 євро за вхід, можна одразу потрапити до рододендрарію.
Далі на Вас чекатиме не менш розкішний розплідник рослин Баварії. А на іншій стороні стежини мирно пасуться качки і білочки. До речі, білочок в саду повно і вони дуже дивні — невеликі, з темною шкіркою. Вони не ручні і не дикі.
Далі по дорозі можна побачити дерево Іуди. Тепер можна заглянути в оранжереї. Вони в саду теж приголомшливі. Як і сам сад, оранжереї розділені на декілька тематичних зон. Всього з врахуванням експозицій в холах їх 15. Орхідеї… Вже не екзотика для українців, але все одно прекрасні.
Окрім рослин тут є акваріуми, черепашки і великі ящірки в окремому вольєрі. Черепахи, не в приклад білочкам, сповна ручні і такі, що тягнуться до людей. Діти щасливі.
Далі підемо біля Інституту ботаніки, який нагадує старовинний замок і чарівно утопає в гліциніях. Поряд з Інститутом ростуть дивовижні півонії. Півонії! Це диво! Важко сказати, з чим це порівняти і чи потрібно це робити, але це прекрасно! У ботанічному саду, в якому квітне все, вони вмудряються виконувати соло так яскраво і гучно, що навіть не віриться. Кожен кущ залежно від сорту виділяє власний аромат. Далі на нас чекає невеликий партер з квітковими орнаментами довкола невеликого ставка. Чим далі ми піднімаємося по рівнях в глиб парку, тим цікавіша панорама.
Декоративні фігури заслуговують на детальніший розгляд. Ось дивний народ німці. Грубуватий з вигляду і по-дитячому сентиментальний в душі. Хто ще окрім німців та циганів здатний поставити посеред партерного парку диво в калошах і з гармошкою?
А попереду нас чекають тінисті алеї і чергове море кольорів. За поворотом ландшафт різко змінюється і з палацового парку потрапляєш в таємничий ліс, що неначе зійшов із сторінок казкової книги. Навіть чийсь казковий будиночок тут є. І ще чарівний ставок.
Ще небагато по доріжці і ми в альпінарії. Він тут чудовий, великий і по альпійській горі можна лазити.
Спустившись з протилежного боку можна знову увійти до чарівного лісу і посидіти на лавці, спостерігаючи за білочками і слухаючи як співають птахи. Далі з тихого лісу можна потрапити в епоху романтичних німецьких поетів. Правда в ролі таємничої альтанки для таємних побачень виступає всього лише будиночок, в якому знаходяться насоси, які качають воду в місцевому струмку. Творцям саду вдалося збудувати експозицію так, що переміщаючись усередині невеликого загалом простору, у відвідувачів створюється ілюзія того, що вони переміщаються не лише в просторі, але і в часі.
