Парк-палац Сан-Сусі в місті Потсдам

Поділитись з друзями:

Щорічно декілька мільйонів туристів з різних країн світу приїжджає в Потсдам. Це місто від Берліна відокремлює всього 30 кілометрів. Але привертає туристів не Берлін, а розташовані неподалік незвичайної краси перлини – близько сорока палаців, павільйонів, скверів навколо Потсдама, “оправою” яким служить унікальний, чарівний своєю красою ландшафт. Він представлений пагорбами, деревами, річками Шпреє і Хафель, цілою системою озер.


Фрідріх Великий і Вольтер, Потсдамська конференція, останній німецький кайзер – все це ще живе в Потсдамі. Та й найвідоміший палац Потсдама – Сан-Сусі, літня резиденція Фрідріха Великого і національна німецька святиня – зберігся в незміненому вигляді з середини XVIII століття. Кажуть, що тут Фрідріх розважав своїх придворних грою на флейті. І саме в пам’ять про це перед Сан-Сусі в будь-яку погоду грає флейтист …

Палац-парк Сан-Сусі створювався в два етапи. Початок робіт і перший етап припадають на час правління освіченого прусського короля Фрідріха II (1740-1786), відомого як Фрідріх Великий. Він обрав своєю резиденцією Потсдам. І за його вказівкою в серпні 1744 року на південному схилі “пустельної гори” був розбитий виноградник і почалося освоєння. А в 1745 році в центрі земель був побудований палац, і до цього дня вважається найкращим зразком архітектури рококо в Європі. Король назвав палац “Sans Souci”, що в перекладі означає “без турбот”. Тут, прекрасні ландшафти і різноманітність рослин в цій країні озер наштовхнула короля на мрію просто і “без турбот” відпочивати і розважатися. Передбачалося, що парк Сан-Сусі, побудований, як кажуть історики, на основі ескізів самого короля, в примхливості і марнотратстві повинен був перевершити навіть сам Версаль!

Палац Сан-Сусі знаходиться на вершині терасованого пагорба з виноградниками. Навколо нього – Вакха і вакханки, що підкреслює тему виноробства.
На території парку також були споруджені портал і обеліск, грот Нептуна, картинна галерея, китайський чайний будиночок. Після семирічної війни були побудовані Новий палац, Античний храм і Храм дружби, бельведер на пагорбі Клаусберг, будиночок з драконами. Проект, реалізований після війни, був коштовним, але саме він повинен був показати світові, що сили прусської держави не вичерпалися.

Новий палац знаходиться в західному кінці головної алеї парку Сан-Сусі, має значні розміри і призначався для розміщення гостей короля.
Недалеко від нього, на вершині Клаусберга знаходяться залишки сильно зруйнованого в останні дні Другої світової війни бельведера, з якого відкривався прекрасний вид на весь парк.
Із західного боку Нового палацу розташовані комуни, які своїми стінами закривали вид на непривабливу заболочену місцевість. У комунах були обладнані господарські приміщення, розміщена прислуга і придворні чиновники.

На схід Нового палацу розташований невеликий Храм дружби і Античний храм. Храм дружби виконаний у вигляді круглого грецького храму, що вкрай рідко зустрічається.
Античний храм розташований навпроти Храму дружби, по іншу сторону головної алеї. Він являє собою зменшену копію римського пантеону.
У західній частині парку Сан-Сусі також розташована картинна галерея.
У східній частині знаходиться колишня оранжерея, перероблена в будиночок для гостей. На північ відкривається вид на резервуар для паркових фонтанів.

Зі східного боку палацу в основі пагорба стоїть грот Нептуна. Мармурову плиту для статуї бога моря спеціально привезли з Італії. У той час було популярно влаштовувати в парках такі гроти.
Китайський будиночок, прихований серед дерев, – наочний приклад захоплення китайської модою, яка поширювалася по всій Європі, і досягла своєї вершини в 18-го сторіччя.

Зі східного боку парк обмежений порталом. Звідси бере початок алея, довжина якої 2,5 км. Уздовж неї розташовуються всі основні паркові споруди.
Північний кордон комплексу утворює увінчана римськими руїнами з великим басейном Руїнна гора.
Спадкоємці Фрідріха II проявляли мало інтересу до палацового комплексу. Згадав про Сан-Сусі тільки Фрідріх Вільгельм IV (1840-1861), якого називали “романтик на троні”. За його вказівкою парк розширили на південь. Власне кажучи, при Вільгельмі IV був реалізований другий етап будівництва. Характер цього етапу визначили архітектори Шинкель і Ленне. Будівлі в стилі буржуазного класицизму, відкриті ландшафти збагатили великий парк в 18-му сторіччі. Після спорудження невеликого палацу Шарлотенхоф і до 1860 року були створені:

• римські купальні
• приміщення для фазанів в стилі італійської вілли
• ансамбль Фріденскірхе з садом Марлі
• палац Оранжерея
• сицилійський і північний сади.

У північній частині міста, на березі озера Хайлігензее, в півтора кілометрах від парку Сан-Сусі, розкинувся Новий парк, який створений в стилі відкритого пейзажного і має площу 74 га. У центрі парку на самому березі озера побудований Мармуровий палац. Мальовниче оточення будівель в цій новій частині утворюють пейзажний парк з просторими луками, м’яким рельєфом, розкиданими групами дерев і штучними ставками.
На архітектуру парку вплинули ідеї буржуазного просвітництва середини 18-го сторіччя. Також творці орієнтувалися на основні елементи французької та голландської паркових традицій.

Парки та палаци сильно постраждали під час Другої світової війни. У 1964 році була розпочата найбільша за всю історію парку Сан-Сусі реставрація. І сьогодні досвідчені науковці, реставратори і художники продовжують працювати над тим, щоб відновити твори мистецтва в їх колишню красу. Весь цей палацово-парковий комплекс зараз перебуває під охороною ЮНЕСКО.

НімеччинаТравень 9, 20120 comments