close x

Національні парки США. Долина монументів

Розкажіть друзям:
Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Доліна монументів, в якій проходили зйомки маси відомих вестернів, – один із символів Дикого Заходу. Багато туристів, подорожуючи по південно-західній частині США, відкладають візит до цього химерного місця під кінець, щоб отримати від відвідування неймовірно красивих національних парків США максимально яскраві враження. Це величезна резервація індіанців навахо, розташована на кордоні штатів Юта і Арізона. Невелика ділянка території, що належить індіанцям, відкрита ними для відвідування туристами. Це і є парк племені навахо.

Долина монументів

Долина монументів… Вхід сюди платний, але сплатити варто: пейзажів, подібних місцевим, ви не побачите більше ніде в усьому світі. І торгівля йде настільки вдало, що продаж квитків і проведення платних екскурсій виявляється основним джерелом прибутків найбільшої індіанської резервації США. Але навіть цей прибуток не допоможе індіанцям відшкодувати збиток, колись принесений білими поселенцями.

Долина монументів

“Місце між скелями, де немає дерев” – так на мові навахо називається долина відомих скелястих башт, які підносяться над червоно-іржавим піском. Англійська назва, Долина монументів, більш точне, але теж не ідеальне. У всякому разі, жоден геолог не назвав би це місце долиною. Мільйони років тому тут стелилася величезна рівнина, але тектонічні зрушення підняли її, оголивши скелі, велика частина яких під впливом дощу і вітру зруйнувалася.

Долина монументів

Але найміцніші з них пісковики, вік яких складає приблизно 200 млн. років, вціліли і здобули дивовижні форми. Вони нагадують башти, шпилі, стели та куби. Різноманітні індіанські племена, що населяли цю територію в різні часи, поклонялися цим скелям як божествам.

Кожне нове покоління корінних жителів все краще адаптувалися до умов суворої пустелі. Археологи знайшли тут більше сотні рештків культури анасазі, яка за досі невідомих причин загинула в кінці XIII століття. Знову люди прийшли в Долину монументів в середині XIX сторіччя. Це були індіанці навахо, які покинули свої землі, рятуючись від американської армії. А через 100 років про місцевість, яка стала новою батьківщиною навахо, дізнався весь світ завдяки класичним вестернам Джона Форда.

Долина монументів

“Справжнім героєм моїх фільмів завжди була природа, а улюбленою знімальним майданчиком – Долина монументів. Тут і річки, і гори, і рівнини, і пустелі. Це саме дороге моєму серцю місце, і найкрасивіших в усьому світі “, – Джон Форд.

Людиною, який показав Форду Долину монументів, був невдаха-комерсант, а після виходу фільмів – мільйонер Гаррі Гаулдінг, який оселився тут у 1923 році. На місці його безприбуткового магазинчику тепер красується шикарний готель “Gouldings Lodge”, а неподалік від готелю відкрито музей з цікавою експозицією.

Долина монументів

У 1937 році Гаулдінг випадково дізнався про те, що режисер Джон Форд розшукує знімальний майданчик для нового фільму, і, прихопивши 60 доларів і папку з фотографіями долини, комерсант висунувся до Голлівуду. Форд закохався в це місце з першого погляду. Незабаром на екранах з’явилися стрічки “Диліжанс”, “Як був завойований Захід”, а потім і ще п’ять фільмів, які режисер також знімав в цьому місці. Легендарний Джон Уейн виглядав тут просто неймовірно.

Долина монументів

Після виходу класичних вестернів, про Долину монументів дізнався весь світ, і незабаром вона стала однією з візитівок Америки. Сьогодні Долина монументів, як і раніше, в моді. Тут знімаються десятки рекламних роликів та художніх фільмів. Серед них “Форрест Гамп”, “Місія нездійсненна”, “Назад в майбутнє”… Щоб додати фільмам і роликам екзотики, до зйомок нерідко в якості статистів запрошують індіанців навахо. Навахо – саме чисельне індіанське плем’я Північної Америки. В резервації проживає понад чверть мільйона осіб. Індіанці зберігають свою древню мову та мають досить широкою автономію: у них є свій парламент, рада племені, а також поліцейські та судові структури.

Долина монументів

На кордоні резервації розташований популярний серед туристів історичний пам’ятник чотирьох кутів. Він являє собою дерев’яний поміст, встановлений на єдиному в США місці, де межують одночасно чотири штати. Якщо лягти на цей поміст і розкидати руки – однією ногою можна опинитися в Юті, другою – в Арізоні, однією рукою – в Колорадо, а другою – у Нью-Мексико.

Як стверджують навахо, з деякого часу клімат Долини монументів став сухішим, ніж раніше. А винуватцем, як не дивно, був визнаний Клінт Іствуд. У 1985 році він знімав тут свій фільм “Джоссі Уйелс: людина поза законом”, і одну зі сцен захотів зняти на скелі, яка йому дуже сподобалася. З жахом статисти-індіанці зрозуміли, що він вибрав саме ту скелю, яка мала для племені особливе значення: вона насилала на долину дощі. І з того моменту, як на скелю піднявся Іствуд, вона втратила свою магічну силу…

США0 comments

Залишити коментар