Краснокутський дендропарк: подарунок нащадкам

Поділитись з друзями:

Один з найстаріших дендропарків України виявився й одним з найцікавіших: він має багату історію та багатющу колекцію рослин, яка дала початок розвитку екзотичної флори на території Харківщини та й усієї країни.

Хто б міг ще 150 років тому назвати звичними деревами канадський клен чи білу акацію? А тепер вони чи не на кожному кроці, завдяки ініціативі родини Каразіних та появі біля Красного Кута небаченого в цих краях парку.

Без козаків не обійшлося

Територія сучасного дендропарку колись була монастирською: Петропавлівський чоловічий монастир, заснований тут козаками, простояв не багато, не мало – повне сторіччя, але був зачинений за наказом Катерини II, котра, як і будь-яка монарша особа, терпіти не могла духу свободи.
Атож! Монастир мав деяку особливість: тут могли сховатися від переслідувань та почуватися більш-менш у безпеці бунтівники, свободолюбці та інакодумці. Ще однією таємною «ізюминкою» монастиря була система підземних ходів, завдяки яким брати виживали у пожежах та могли безперешкодно рухатися у будь-якому напрямку, обираючи найбезпечніші.
Проте воля цариці врешті-решт виявилася сильнішою і монастир припинив своє існування, а його землі в якості нагороди за участь у російсько-турецькій війні відійшли у володіння Назара Каразіна.

Дві перлини Харківщини: дендропарк и університет

Були у пана Назара два сини, Василь та Іван, обидва талановиті та ініціативні, обидва не боялися робити те, чого до них не робив ніхто. Таким чином Харківщина та й уся українська Слобожанщина збагатилися дивовижним парком (його заснував Іван) та Харківським університетом (його заснував Василь).

Турбота про день завтрашній у плані розвитку природи рідного краю та освітнього рівня молоді – ті вічні цінності, яким перед усіма іншими віддавала перевагу родина Каразіних і за впровадження та збереження яких їм досі уклінно вдячна Харківщина, Слобожанщина та Україна.

Рельєф та рослинність дендропарку

Для Івана Каразіна створення дендропарку не було обтяжливою роботою хоча б тому, що дуже він любив цю справу: влаштовувати на майже порожньому місці щось нове, цікаве та незвичне. Мандрівник по суті своїй, він ніколи не повертався з чергової далекої подорожі без сувеніру для дендропарку: крім уже згаданих акації та клена, завдяки прагненню господаря парку до акліматизації, на території України з’явилися платан, софора, ліани, барбарис, канадська ялина, піхта, ялівець віргінський (він же – олівцеве дерево).

Чимало зусиль треба було докласти заради того, щоб рослини вижили у незвичних для них кліматичних умовах. Адже зібрати в одному місці представників флори з обох Америк, Китаю, Європи та Сибіру це не настільки важке завдання. Набагато важче створити для них «свій» температурний режим, той, до якого вони звикли і при якому змогли б рости та розвиватися.
Каразіну це вдалося. І рішення виявилося напрочуд простим: створити затишок за рахунок густо висаджених по периметру місцевих дерев. Завдяки цій живій стіні у певних зонах дендропарку утворився потрібний мікроклімат, у якому гості з різних країн могли почуватися майже як удома.

На сьогодні у Краснокутському дендропарку налічується 350 видів рослинності, серед якої й гінкго – сучасник динозаврів, рослина, яку вважали зниклою, але брати Каразіни її знайшли й просто не могли не прикрасити таким екземпляром акліматизаційний парк.

Рельєф дендропарку, швидше, нагадує вдало створену природою величезну релаксаційну зону, аніж витвір людських рук. Тераси розташовані так, ніби були тут задовго до появи людей; вийшовши на береги одного чи іншого озера, що розлилися на території парку, ніколи не скажеш,що вони створені штучно. Коригування плану матінки-природи у цьому випадку вийшло дуже вдалим.
Навіть хатинки на курячих ніжках, арки, альтанки, скульптури казкових героїв, які з’явилися на території парку значно пізніше, ніж усе інше, так вдало гармоніюють з оточенням, що здається, ніби й вони існують тут вже 200 років.

Маршрут з Харкова

Поскільки дендропарк розташований недалеко від Харкова, то й добиратися сюди найзручніше з обласного центру: автобусом з автостанції «Центральний ринок» (у Харкові декілька міжміських автовокзалів, тому орієнтуватися слід на їх назви).
Відстань від Харкова до Краснокутська – 100 км.
Якщо подорожуєте власним транспортом, у сел. Краснокутськ за орієнтир візьміть місцевий храм, за котрим слід звернути ліворуч.

Адреса

смт. Краснокутськ, вул. Тельмана, 10, Краснокутський р-н, Харківська обл.

Цікаві місця УкраїниЧервень 5, 20170 comments