Петра в Іорданії – одне з нових чудес світу

Поділитись з друзями:

У ніч з 7 на 8 липня 2007 в Лісабоні на урочистій церемонії були оголошені підсумки конкурсу «Нові Сім Чудес Світу», куди і увійшла найвідоміша пам’ятка Йорданії – Петра.

Три з половиною години їзди від Аммана – і Ви вже стоїте біля воріт загадкового і приваблюючого міста Петра.
Дін Бургонь, англійський мандрівник, описав Петру наступними словами: «воістину унікально це незвичайне диво, червоно-рожеве місто, молодше лише самого часу». Місто, висічене прямо в скелях, що змінюють свій колір від ніжно-рожевого до бордового в залежності від часу доби, було засноване мудрими набатійцями, одними з найбільш талановитих людей в історії, спочатку – тубільцями Аравійського півострова. Точний час заснування міста Петра не відомо і є предметом суперечки вчених. До цього дня ведуться розкопки.

«Петра», що означає «скеля» – Столиця Едома або Ідумеї, пізніше столиця Набатейського царства, головне місто синів Ісава, розташоване на висоті більше 900 метрів над рівнем моря і 660 метрів над навколишньою місцевістю, долиною Арави, у вузькому каньйоні Сік. Прохід в долину – через ущелини, розташовані на півночі і на півдні, тоді як зі сходу і заходу скелі прямовисно обриваються, утворюючи природні стіни до 60 метрів у висоту.

Петра розташовувалася на перехресті двох найважливіших торгових шляхів: один сполучав Червоне море з Дамаском, інший – Перську затоку з Газою на узбережжі Середземного моря. Відправлялися від Перської затоки караванами, переповнені дорогоцінними прянощами, тижнями доводилося мужньо переносити суворі умови Аравійської пустелі, поки вони не досягали прохолоди вузького каньйону Сик, ведучого в довгождану Петру. Там мандрівники знаходили їжу, дах і прохолодну цілющу воду.

Сотні років торгівля приносила Петрі велике багатство. Але коли римляни відкрили морські шляхи на схід, сухопутна торгівля прянощами зійшла нанівець і Петра поступово спустіла, загубившись в пісках. Багато споруд Петри споруджувалися в різні епохи і при різних господарях міста, в числі яких були ідумеї (18-2 ст. до н. е..), Набатєї (2 ст до н. е.. – 106 р. н. е..), римляни (106-395 рр.. н. е..), візантійці і араби. У XII столітті н. е.. ним володіли хрестоносці.

Набатійци були достатньо мудрими людьми, відкритими для традицій інших народів, і вібрали в себе те найкраще, що вони знаходили в інших представниках древніх цивілізацій. І подивіться, як химерно переплітаються в Петрі греко-романська класика, єгипетські мотиви, традиції Месопотамії та місцеві стилі!
Вимощені доріжки, агротерраси, системи водопостачання, мозаїка, ліплення, храми, театри – залишки розвиненого міста можна бачити і зараз!

По-хорошому, на грунтовне відвідування Петри потрібно не один день. Ми розуміємо, що це звучить майже нереально, тому насмілимося запропонувати Вам найбільш цікаві, на наш погляд, «перлини» цієї історичної дивини.

Почніть з ущелини «Сік» – головного входу в Петру з часів глибокої давнини. За легендою, ущелині утворилося від удару палиці Мойсея, і багато хто відзначає, що палиця була крива – доріжка в’ється серед високих скель дуже хитромудро. Місцями тут ще залишилася давня бруківка набатейских часів. Скелі, трохи поросли рослинністю, і зберегли в деяких місцях залишки древніх магічних барельєфів і колії для старовинних водопровідних труб, складають видовище воістину вражаюче, причому не менше, ніж саме місто, здається, що тут ще витає привид набатеїв. Довжиною 1200 метрів і висотою майже в 80 метрів, змушує відчути себе Індіаною Джонсом, який шукає священний Грааль.

Подорожуючи по ущелині (пішки, на коні, верблюдах або возі), Ви зможете розгледіти масу цікавих скульптурних чудасій, а пройшовши його наскрізь, Ви побачите перед собою величне, невимовної краси будівлю Ель-Хазне – «Скарбниця фараона», як називають її араби, чудово збереглася з «часів оних» (Першого століття до н.е.). Монументальна споруда 30 метрів в ширину і 43 метри у висоту справді заворожує. Точне призначення споруди до кінця не з’ясовано. Є припущення, що спочатку це був храм богині Ісіди, – з часом був усипальницею одного з набатейских царів, а згодом став використовуватися як храм і скарбниця. Фасад будівлі зобов’язує схилити голову перед інженерами давнину – до того досконала сама конструкція!

Мавзолей Ель-Хазне – приклад найбільшого майстерності стародавніх архітекторів і каменерізів Петри. Варто замислитися над тим, за допомогою яких прийомів вони висікали фасад, на підставі яких розрахунків, яких попередні проектів? Але відповідей немає, і можна будувати лише припущення. Величезна поверхня скелі була стесана. Але для цього слід було спорудити будівельні ліси, а дерев у цій місцевості майже немає. При відсутності лісів можна було, не стісуючи відразу всю поверхню, скористатися нерівностями скелі і йти по ній, як по сходах. У цьому випадку і каменяр, і різьбяр починали з самого верху, вирубуючи першу сходинку, а потім спускалися все нижче і нижче. Але як у цьому випадку вони могли визначати потрібні масштаби споруди? Адже одна справа розмічати майбутню споруду і вирубувати її, стоячи на будівельних лісах, і зовсім інша – робити те ж саме, повиснувши над прірвою. Залишається невідомим для нас завдяки чиїй майстерності, і яким засобам виникло це Чудо Світу.

Територія Петри займає велику площу. Від центру, де добре збереглися руїни численних будинків, вже не скельних, а вибудуваних традиційним способом, з каменю, вона простягається на кілька кілометрів. Головна вулиця, що простягнулася зі сходу на захід через усе місто, була прокладена за часів римського панування. По обидва її боки тягнеться велична колонада. Західний кінець вулиці упирався в великий храм, а східний закінчувався трипролітною тріумфальною аркою.

Ед-Дейр, вирубаний в скелі на вершині кручі монастир – величезний будинок шириною близько 50 м і висотою більше 45 м. Судячи з вирізаним на стінах хрестів, храм якийсь час служив християнською церквою, потрапити до якого Ви зможете, лише піднявшись на 800 сходинок, або романтично оточені кущами квітучих рододендронів.

Немає на Землі настільки прекрасного місця! Петра воістину вважається унікальним пам’ятником архітектури, і без її відвідин Ваше перебування в Йорданії не буде повним.

ІорданіяБерезень 22, 20110 comments