Етно-комплекс “Українське село” в с. Бузова
В чудовій рекреаційній зоні поблизу села Бузова розташований мальовничий куточок української старовини – етно-комплекс “Українське село”. Він не є музеєм в звичному для нас розумінні з традиційною експозицією зібрань старовини. Це хутір, який живе своїм життям. Співробітники комплексу перевтілюються на селян, працюють, відпочивають і допомагають відвідувачам здійснити подорож у часі в Україну, яку ми любимо і хочемо зберегти для нащадків.
Храмова зона комплексу
Комплекс поділений умовно на три зони. В першій, храмовій, розміщена церква, збудована на честь Димитрія Солунського. Власне, з побудови її і почалось творення самого музею під відкритим небом. Невеличка культова споруда зовсім не здається такою зсередини. Її стіни зведені з кленової деревини. Теслі прирівнюють цей матеріал за міцністю до металу. Чудовий золотистий колір внутрішнього оздоблення церкви чудово гармонує з унікальним іконостасом в древньому українському стилі.
Неподалік від церкви знаходиться капличка на честь образу Божої Матінки “Живоносне джерело”. Зайшовши всередину, мимоволі зачаровуєшся унікальною смальто-мозаїчною іконою, оздобленою натуральним камінням. Поряд з церквою, як і було раніше в українському селі, розташована парафіяльна школа. Храм діючий, тому відвідувачі мають можливість насолодитись чудовими церковними піснеспівами в традиційних українських розспівах.
Житлово-побутова частина музею
Коди зводилась друга зона комплексу, – власне музей, – спеціалісти привозили з різних куточків України будиночки, котрі збереглися до нашого часу. Вже на території музею їх зводили знову, реставрували і надавали зсередини типового вигляду для того чи іншого історико-культурного регіону. Тобто будинки є автентичними, за виключенням стріх. Лише одна, черепична, є дійсно старовинною.
Оглянути будиночок можна і ззовні, і зсередини. На обійсті вас зустріне газдиня. Насправді, вона є доглядачкою хатинки. Проте, вдягнута в традиційний одяг, нагадує жінку, яка випадково потрапила сюди с сивої давнини.
Неймовірно цікавою є подільська хата. Її інтер’єр оздоблений традиційними витинанками, вишитими рушниками, самотканими килимами. На поличці – керамічні глечики та полумиски. В сінях зберігається домашній інвентар. А от з обладунками для польових робіт можна познайомитись в будиночку з півдня України. Тут є навіть старезні ваги та ярмо для волів. А самі стіни розширені донизу. Взимку це допомагало зберігати житло теплим, а влітку – насолоджуватись прохолодою в спекотний день.
Майстер-класи в музеї
На обійстях є клуні, шопи для сіна, дровники, курники. Окрім того, в селі “діє” гуральня, кузня, гончарна майстерня, хлібопекарня. Тут постійно проводяться різноманітні майстер-класи, які допомагають глибше пізнати побут українців, полюбити землю, яка тебе зростила, навчитись цінувати традиції. Бо допоки вони живуть в народі, допоти є і сам народ. В музеї ви зможете:
- Засвоїти основи гончарства і привезти додому чудовий глечик, виготовлений власноруч.
- Навчитись виготовляти справжню українську горілку.
- Розмалювати писанку і навчитись читати її символи.
- Виготовити традиційну українську ляльку-мотанку.
- Ознайомитись з азами ковальської справи.
- Випекти хліб.
І все це або безкоштовно, або за досить доступну плату.
Посеред села озерце з рибою та плаваючою птицею. Відпочити на березі можна в альтанках або в мангалах, чи під відкритим небом на лавах. Є в селі також невеличкий зоопарк для дітей, де мешкають домашні тварини – кролики, вівці, свині. Малечу тішить те, що всю цю живність можна годувати. Є на території музею готель, колиба з зоною Wi-Fi, ресторан з традиційним українським меню, сувенірні лавки, недорогапарковка. Місце їх компактного розташування і є третьою зоною комплексу.
Години роботи і як дістатись музею
Запрошуємо вас відвідати етнографічний комплекс щоденно з 10 до 21 години. Вхід на територію комплексу безкоштовний. Якщо ви маєте бажання замовити екскурсію, будь-ласка, зателефонуйте в музей попередньо. Доїхати з Києва можна рейсовим автобусом зі станції метро Святошин до села Бузова. Це приблизно 30 кілометрів.
